Україна ухвалила зміни до бюджету, що передбачають рекордні витрати на сектор безпеки та оборони, проте саме рішення супроводжувалося критикою. Адже попри безпрецедентні суми, закладені на війну, питання оплати праці самих військових залишилося невирішеним. Так фінансовий документ, покликаний посилити оборону, водночас оголив болюче питання ставлення до захисників.
Масштаб видатків справді є винятковим. За ухваленими змінами, загальні видатки становитимуть 4,4 трильйона гривень. Така сума відображає те, наскільки велику частку ресурсів держава змушена спрямовувати на потреби, пов'язані з війною, що триває.
Значна частина цих коштів піде безпосередньо на засоби ведення війни. Із загальної суми 2,3 трильйона гривень спрямовано на закупівлю озброєння та військової техніки. Це найбільша окрема стаття, яка має забезпечити армію необхідними засобами на полі бою.
Окремий значний ресурс передбачено і на самих людей у строю. Понад 1,4 трильйона гривень закладено на грошове забезпечення військових. Ця стаття стосується безпосередньо виплат тим, хто несе службу, і саме навколо неї виникла головна суперечка.
Поряд із цим відбувся і перерозподіл коштів усередині оборонного блоку. Учорашніми голосуваннями 40 мільярдів гривень з Міністерства оборони забрали до Резервного фонду. Таке переміщення коштів стало одним із спірних моментів ухвалених змін до бюджету.
Найбільше занепокоєння викликало те, що стосується зарплат. Зміни до бюджету не передбачають підвищення оплати праці військовослужбовців. Ідеться насамперед про посадові оклади, тобто ту базову суму, на яку нараховується все інше, і саме її залишили без змін, що було розцінено як вияв неповаги до захисників.
Конкретний вимір цього рішення для окремого військового виглядає скромно на тлі трильйонних видатків. За наявними даними, бюджет передбачає для військового лише 120 гривень індексації грошового забезпечення. Цей контраст між загальними сумами на оборону та реальним додатком до виплат конкретному бійцю і став суттю критики на адресу ухваленого документа.