У вестибюлі однієї зі станцій харківського метро відкрили незвичну виставку, присвячену жінкам, які щодня працюють на розмінуванні. Як повідомляє ТСН, експозиція складається з 29 фотопортретів, на яких зображені демінерки, саперка-водолазка та операторка дронів. За кожним зі знімків стоїть окрема особиста історія жінки, яка обрала одну з найнебезпечніших професій воєнного часу.
Однією з героїнь виставки стала Валентина, яка долучилася до демінерів ще під час навчання в бакалавраті Харківського авіаційного університету. Випускниця факультету літакобудування захоплювалася безпілотниками і прийшла на цю роботу вже з готовими навичками, адже мала власний дрон ще до повномасштабного вторгнення. Якщо раніше за його допомогою вона знімала краєвиди та займалася аерозйомкою, то нині використовує ці вміння, щоб шукати міни на полях.
За її словами, під час роботи доводиться шукати не лише самі міни, а й уламки чи ознаки, які сигналізують про їхню наявність. Це може бути не безпосередньо вибуховий пристрій, а, наприклад, кілок від розтяжки або вже спрацьована вирва. Такі деталі стають для демінерів важливими підказками, які допомагають виявити приховану небезпеку на місцевості.
Інша учасниця експозиції, Юлія, до повномасштабного вторгнення працювала ветеринаром, а коли почалися бойові дії, вирішила якось допомогти країні. Так вона поєднала любов до тварин із корисною справою, адже шукати вибухівку навчалася разом зі своєю вівчаркою на ім'я Сара. Жінка розповідає, що собака теж була недосвідченою, тож вони навчалися одночасно, і одного разу Сара знайшла вибуховий предмет, з яким раніше не працювала, після чого Юлія зрозуміла, що довіряє їй на сто двадцять відсотків.
Історії цих жінок відображають ширшу тенденцію, адже нині жінки складають третину всіх демінерів, які працюють на полях Харківщини. При цьому ще до 2017 року робота з вибухонебезпечними предметами була для них забороненою. Організатори виставки наголошують, що прагнули зруйнувати суспільну стигму, нібито розмінування не для жінок, адже історії саперок доводять, що вони можуть становити гідну конкуренцію навіть чоловікам.
Демінери визнають, що розміновувати території нині стало складніше, ніж раніше. Загрозу становлять не лише міни та вибухівка, що залишилися в землі, а й дрони, які атакують з неба. За словами фахівців, вони не працюють у межах тридцятикілометрової зони, однак розмінування триває, і команди намагаються підлаштовуватися під реалії, адже люди повертаються, обробляють свої землі та ходять у ліси.
Особливу увагу демінери приділяють тим ділянкам, де фермери мають побоювання або знають, що стався певний інцидент. Тож жінки продовжують щодня виходити в поля і крок за кроком очищувати землю від вибухівки, яку залишила війна. Виставка з їхніми світлинами триватиме до 24 червня, а охочі зможуть також приміряти спеціальне захисне спорядження і сфотографуватися, щоб краще відчути умови цієї небезпечної роботи.