Українські безпілотники за одну ніч уразили одразу кілька цілей на території Росії та в Каспійському морі. Президент Володимир Зеленський підтвердив удар по нафтопереробному заводу в Тюмені, розташованому за дві тисячі кілометрів від українського кордону. Це один із найглибших ударів по об'єктах, що живлять російську військову машину, від початку повномасштабної війни.
Крім заводу в Тюмені, за словами глави держави, було уражено ще дві цілі в глибині Росії. Дрони поцілили склад паливно-мастильних матеріалів у Ростові-на-Дону, а також логістичний об'єкт у Єкатеринбурзі. Обидва ці об'єкти забезпечують постачання пального й вантажів для російських військ.
Генеральний штаб Збройних сил України, зі свого боку, підтвердив ще два влучання. Українські сили уразили радіолокаційну станцію у тимчасово окупованому Криму та склад боєприпасів окупантів на Херсонщині. Обидва об'єкти забезпечують оборонні та наступальні спроможності російських військ на півдні.
Окремий напрямок ударів пройшов через Каспійське море. За повідомленням Служби безпеки України, там українські дрони атакували ворожий ракетний катер «Молнія», два підсанкційних вантажних судна, які везли воєнні товари до Росії з Ірану, нафтопереробну платформу та два склади із FPV-дронами. Таким чином удари охопили не лише сушу, а й морські шляхи постачання, якими користується держава-агресор.
У Службі безпеки заявили, що ці удари є частиною сорокаденної спеціальної операції з примусу Росії до завершення війни. За словами президента, він затвердив службі сорокаденну операцію впливу на державу-агресора заради спонукання її до закінчення війни. Зеленський наголосив, що СБУ вже кілька місяців поспіль демонструє одні з найвищих показників захисту позицій України на фронті завдяки застосуванню дронів різних типів, а Центр спеціальних операцій «Альфа» є лідером за результатом уражень особового складу й техніки окупанта.
У межах цієї кампанії українські сили роблять окремий акцент на послабленні Криму, який Росія використовує як основну військову базу на півдні. Ідеться про знищення радіолокаційних станцій і зенітно-ракетних комплексів, що прикривають півострів, а також про удари по так званому тіньовому флоту, який, за даними української сторони, перевозить викрадене зерно й нафту та наповнює російський воєнний бюджет. Раніше під ураження морських дронів потрапляли підсанкційні танкери поблизу узбережжя.
Паралельно з ударами по території Росії Україна разом із партнерами шукає шляхи посилення власної протиповітряної оборони. За підрахунками Києва, наступної зими знадобиться близько трьохсот ракет для систем ППО, і більшість необхідних боєприпасів зараз є на озброєнні Греції понад двадцять років. Водночас Німеччина та Велика Британія розпочинають спільну ракетну програму зі створення зброї нового покоління, а низка європейських країн формує антибалістичну коаліцію, до якої долучилася й Україна. Ці кроки покликані водночас захищати українські міста від російської балістики та зменшувати залежність Європи від американського озброєння.