Населений пункт Новомиколаївка на Запоріжжі опинився у 30-кілометровій зоні до лінії бойових дій. Через погіршення безпекової ситуації родини з дітьми починають евакуацію за допомогою поліцейських, які ризикують життям заради порятунку цивільних.
Пані Любов з 15-річним сином Віталіком звернулася до поліції самостійно. Жінка розповіла, що спочатку були шахеди, потім авіабомби. Останньою краплею став день, коли на їхню вулицю прилетіло одразу три авіабомби. Родина ховалася від нічних обстрілів у маленькому підвалі.
На сусідній вулиці на евакуацію чекав пан Віктор із трьома онуками. Чоловік зголосився виїхати до Запоріжжя. За його словами, бомби падають за 300 метрів від будинку, а в селищі зруйновані будівлі та відсутнє електропостачання.
Саме через онуків Віктор наважився покинути домівку, де прожив усе життя. Там поховані його дружина, дочка та батьки. Одинадцятирічна онука Тетянка та інші діти залишають свої речі, сподіваючись повернутися восени.
Мешканці забирають із собою лише одну сумку з речами, залишаючи домашніх тварин на сусідів. П'ятнадцятирічний Віталік залишає вдома теплі речі та шкільне приладдя, сподіваючись на повернення після канікул.
