Центр гуманітарного розмінування уклав перші 29 договорів на суму понад 432 мільйони гривень для розмінування сільськогосподарських земель Державного земельного банку та одноосібників. Про це в ефірі телеканалу розповів директор центру Володимир Байда. За його словами, йдеться про запуск очищення агроземель за державні кошти, що дозволить повернути понад чотири тисячі гектарів землі сільськогосподарського призначення у безпечне використання.
За даними центру, загалом за цей час підписано вже 193 договори на понад 36 тисяч гектарів загальною вартістю 2,2 мільярда гривень. Із цієї кількості 100 договорів уже виконано, а ще близько двадцяти перебувають на завершальній стадії. Завдяки цій роботі понад 16 тисяч гектарів землі вже повернуто до використання, і ці показники, за словами директора, вражають.
У центрі зазначають, що в межах програми вперше очищатимуть ділянки одноосібників та угіддя Державного земельного банку, зокрема у Харківській та Миколаївській областях. Таким чином до безпечного обробітку повертатимуть не лише великі масиви, а й землі дрібних власників, які досі не мали доступу до подібних програм розмінування за державний кошт.
Посадовці наголошують, що для Міністерства економіки важливо повернути до використання землі, які належать державі, та спонукати дрібних фермерів подаватися на участь у програмі. Окрім цього, у центрі хотіли побачити, чи є інтерес до таких торгів з боку операторів, і, як засвідчила практика, така зацікавленість справді є.
Водночас найбільшою загрозою для врожаю цього літа залишається вогонь. Поля спалахують через уламки боєприпасів і дронів, і достатньо однієї іскри, щоб полум'я поширилося миттєво. Лише на території Миколаївського району від початку жнив уже ліквідували 14 пожеж, попри що аграрії продовжують працювати, аби зберегти врожай і забезпечити країну хлібом.
Щоб уберегти врожай, аграріям радять дотримуватися суворих правил безпеки. Зокрема, техніка має бути оснащена вогнегасниками, а на полях повинна чергувати машина з водою на випадок займання. За належного дотримання цих вимог фермери сподіваються зменшити ризики під час жнив, навіть попри складні умови воєнного часу та постійну небезпеку на прифронтових територіях.