Уряд України визначився з місцем, де буде зведено національний пантеон, і ним стане територія Києво-Печерської лаври. За словами ТСН, це має бути єдине місце історичної памʼяті, де держава вшановуватиме тих, хто творив і захищав незалежність країни. Ідеться про особливий простір національного вшанування, який держава планує розбудувати саме на території одного з найдавніших духовних і культурних осередків столиці.
Правову основу для цього закладено на рівні парламенту. Відповідний закон, ініційований президентом, цього тижня ухвалила Верховна Рада, і за нього проголосували 287 народних депутатів, а сам документ був прийнятий у цілому. Таким чином створення пантеону перейшло з площини багаторічних дискусій у площину конкретного державного рішення з визначеним місцем і законодавчим підґрунтям.
За задумом, український пантеон має обʼєднати видатних діячів різних епох, від правителів Русі до сучасних героїв. Це простір, у якому імена тих, хто в різні століття боровся заради України та надихав її, мають бути поєднані й назавжди вписані в національну історію. Ідеться про формування спільного символічного місця, що охоплюватиме різні періоди української минувшини.
Про створення подібного місця в Україні говорили ще з перших років незалежності, і за цей час пропонували різні концепції. Одна передбачала вшанування видатних постатей усіх періодів історії, від Русі до сьогодення, інша зосереджувалася на борцях за незалежність від початку ХХ століття, а третя обмежувалася лише новітніми героями. Проте десятиліттями ідея пантеону так і залишалася переважно предметом розмов, без практичного втілення.
У сюжеті наводять і міжнародні приклади подібних місць памʼяті. Зокрема, згадують Арлінгтонське кладовище у США, яке почало формуватися після завершення громадянської війни 1865 року і де поховані військові командири різних сторін того протистояння. Такі приклади показують, що держави здавна створюють простори, де вшановують тих, хто творив їхню історію.
Окрему увагу приділяють тому, що впродовж тривалого часу українське минуле перебувало під контролем спершу Російської імперії, а згодом Радянського Союзу, які намагалися знищити історичну памʼять українців, насаджуючи власні пантеони, памʼятники Леніну, вшанування радянських діячів та відповідні назви місць. Україна почала по-новому формувати національну памʼять, а повномасштабна війна пришвидшила переосмислення власної історії та її героїв. Одним із перших кроків до створення пантеону називають повернення в Україну в травні цього року праху полковника армії УНР та голови ОУН Андрія Мельника і його дружини Софії.
Водночас у ТСН пояснюють, що концепція пантеону не передбачає, що всіх видатних українців перепоховають в одному місці. Це має бути радше простір концентрації національної памʼяті, де фізично буде небагато людей, а лише окремі, спеціально визначені постаті. Кандидатури тих, кого вшановуватимуть у пантеоні, спершу оцінюватиме спеціальна комісія з істориків, науковців та громадських діячів, яка й вирішуватиме, хто саме матиме право бути увічненим у цьому місці.