Національний банк України вводить в обіг нову банкноту номіналом дві тисячі гривень. Новий платіжний засіб поповнить лінійку українських банкнот, і його оформленню та причинам запровадження приділили окрему увагу під час презентації. Поява нової купюри є помітною подією для грошового обігу країни, адже оформлення банкнот традиційно поєднує суто платіжну функцію з увічненням постатей та місць, які мають вагу для української історії та культури.
На лицьовому боці нової банкноти зображено портрет українського поета Василя Стуса. Вибір саме цієї постаті для купюри такого номіналу має символічне значення, адже йдеться про одного з відомих українських літераторів. Розміщення портрета Стуса на грошовому знаку робить його образ частиною повсякденного обігу, з яким громадяни стикатимуться у буденних розрахунках, і водночас підкреслює місце поета в національній культурній пам’яті.
На зворотному боці банкноти вміщено будівлю філологічного факультету Донецького національного університету, де свого часу навчався Василь Стус. Нині цей університет носить ім’я поета, будучи названим на його честь. Таким чином на одній купюрі поєднано і портрет самого митця, і місце, безпосередньо пов’язане з його біографією та здобуттям освіти, що надає оформленню банкноти цілісного, присвяченого конкретній постаті характеру.
Оформлення нової банкноти містить і низку інших промовистих елементів. Як прозвучало під час презентації, у типографіці купюри використано абетку Георгія Нарбута, художника, який свого часу створив перші українські гривні ще у період з 1917 до 1919 року. Крім того, на банкноті вперше застосовано стилізований тризуб, виконаний у тому самому вигляді, що й герб на шевронах, які українські військові носять на лівому рукаві, і це прямо пов’язує новий грошовий знак із сучасним захистом країни.
Нову банкноту було презентовано минулої п’ятниці, а презентував її голова Національного банку України Андрій Пишний. За його словами, запустити в обіг новий платіжний засіб Національний банк спонукали реалії в економіці та зміни, що в ній відбуваються. Саме ці чинники, за поясненням очільника центрального банку, стали підставою для рішення про введення в обіг банкноти нового номіналу в поточних умовах.
Окрему увагу голова НБУ приділив ролі готівки в умовах війни. Він навів показник, який на момент початку повномасштабної війни становив 90 відсотків, а нині зріс до 96 відсотків, проілюструвавши ним свою тезу про важливість збереження готівкового обігу. За словами Андрія Пишного, повномасштабна війна навчила, що важливими є і готівка, і безготівкові кошти, і сам доступ до можливості проводити безготівкові розрахунки.
Голова Національного банку зазначив, що український досвід забезпечення готівкового обігу зараз узагальнюється, і ним діляться з іншими центральними банками. Він звернув увагу, що в окремих країнах, які фактично відмовилися від обігу готівки, зокрема у Швеції, нині повертаються до цього питання. На його думку, це пов’язано з тим, що безперебійний готівковий обіг є важливою складовою операційної стійкості фінансової системи.
Особливо важливою, за словами Пишного, готівка залишається для прифронтових територій та для ситуацій, коли ті чи інші обставини можуть звузити можливості проведення безготівкових розрахунків. Саме тому, як випливає з пояснень голови НБУ, забезпечення доступу до готівки розглядається не лише як технічне питання грошового обігу, а і як елемент стійкості держави та її фінансової системи в умовах війни, коли надійність розрахунків набуває особливого значення.