У Вашингтоні продовжується розслідування третього за останній місяць інциденту зі стріляниною поблизу Білого дому. Чоловік підійшов до контрольно-пропускного пункту, дістав зброю і відкрив вогонь. Агенти Сікріт Сервіс, президентської служби охорони, відповіли стрільбою на ураження згідно з протоколом безпеки, і нападник загинув від поранень у лікарні.
Це вже третій подібний випадок лише за останній місяць. Спершу стрілянина під час вечері кореспондентів Білого дому в готелі Хілтон, потім інцидент буквально в кварталі від резиденції глави держави біля монумента Вашингтона, і ось тепер ще ближче до місця, де Трамп живе і працює. Частота інцидентів викликає серйозне занепокоєння щодо ефективності існуючих протоколів безпеки.
Відомо, що у останнього нападника давні психічні проблеми, тобто реальної цілеспрямованої загрози першій особі, ймовірно, не було. Однак випадкові люди навколо могли загинути. Під час слідства перевіряють цифрові сліди, публікації у соціальних мережах, електронну пошту та переписку у телефоні, а також політичні переконання та зв'язки.
Принципово змінився підхід до розслідування таких інцидентів. Раніше, перевіряючи стрільця, шукали передусім спільника, чи не планував він напад удвох із кимось. Тепер в обов'язковому порядку відпрацьовують іншу версію: чи не стояла за божевільним інша держава. І це не фантазія, бо вже доведений факт, що держави наймають для брудної роботи звичайний криміналітет.
Цього місяця польська спецслужба оприлюднила тривожну доповідь. Росія перейшла від випадкових агентів, завербованих на швидку через інтернет, до цілих диверсійних осередків на базі організованої злочинності. По всій Європі фіксуються підпали, вибухівка та диверсії, і понад півтори сотні інцидентів Захід вже зараз пов'язує з Москвою.
Особливо тривожним є те, що багатьох виконавців вербують наосліп. Людина може навіть не знати, що працює на Москву, виконуючи доручення за гроші через анонімні канали в месенджерах. Це значно ускладнює роботу контррозвідки, оскільки традиційні методи виявлення шпигунів та диверсантів стають менш ефективними.
Питання безпеки перших осіб країн набуває нового виміру в епоху, коли замахи стають політичним інструментом, а колишні протоколи захисту більше не працюють. Спецслужби по всьому світу змушені адаптуватися до нової реальності, де загроза може виходити як від одинаків із психічними розладами, так і від ретельно спланованих державних операцій.