Від сірої зони до чітких правил: як Україна легалізує криптовалюту у 2026 році

Легальна, але поза чіткими правилами

Формально криптовалюта в Україні вже вважається легальною. Як зазначають правові оглядачі, базовий закон про віртуальні активи свого часу визнав цифрові активи та створив для них загальну рамку. Проблема полягала в іншому: цей документ так і не запрацював на повну силу через відсутність необхідних змін до податкового законодавства країни.

Через це ринок роками існував у так званій сірій зоні. Мільйони українців купували та продавали цифрові активи, однак держава не мала ані інструментів для оподаткування цих операцій, ані механізмів для захисту користувачів. Саме цю прогалину нове законодавство і має нарешті закрити, перетворивши стихійний ринок на регульований і прозорий.

Закон, що чекає на запуск

Ключовим елементом реформи є оновлення правової бази. За повідомленнями, основний закон про віртуальні активи вже ухвалений парламентом, проте залишається неактивним доти, доки не будуть внесені відповідні поправки до Податкового кодексу. Без цих змін уся конструкція просто не може почати діяти на практиці для звичайних користувачів.

Окремий проєкт закону, відомий під номером 10225-д, покликаний врегулювати обіг віртуальних активів у деталях. Як повідомляється, він уточнює саме визначення віртуальних активів, встановлює порядок оподаткування доходів від операцій із ними та описує, як саме адмініструватиметься весь ринок цифрових активів у країні надалі.

Скільки доведеться платити

Найбільше інвесторів традиційно хвилює питання податків. За інформацією джерел, законопроєкт передбачає ставку у 18 відсотків податку на доходи, до якої додається ще 5 відсотків військового збору, що застосовується в Україні до всіх без винятку видів особистих доходів. У першому читанні цю ініціативу вже було підтримано парламентом.

Таким чином, прибуток від операцій із криптовалютою оподатковуватиметься за загальними для країни правилами, а не за якимись особливими постійними ставками. Для багатьох учасників ринку це означає необхідність вести облік своїх операцій значно ретельніше й дисциплінованіше, ніж вони звикли робити це раніше.

Пільга на перший рік

Водночас законодавці, схоже, вирішили пом'якшити перехід до нових правил. Як повідомляється, проєкт передбачає знижену ставку у 5 відсотків для операцій з конвертації цифрових активів у звичайні гроші протягом першого року після впровадження реформи. Це своєрідний перехідний період, покликаний зробити адаптацію менш болісною.

Логіка такого кроку доволі прозора. Пільговий рік має стимулювати власників криптовалюти вийти з тіні та легалізувати свої накопичення без надмірного податкового тиску. Держава, у свою чергу, розраховує таким чином завести значні обсяги коштів у офіційну економіку та суттєво розширити базу оподаткування на майбутнє.

Хто наглядатиме за ринком

Регульований ринок потребує чіткого нагляду, і тут теж є важлива новина. За повідомленнями, головним регулятором сфери віртуальних активів має стати Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Саме на цей орган покладатимуть завдання контролювати роботу ринку та встановлювати чіткі правила гри для його учасників.

Поява єдиного відповідального регулятора вважається важливим сигналом для всієї галузі. Наявність державного органу, який відповідає за прозорість і дотримання правил, здатна підвищити довіру як з боку внутрішніх інвесторів, так і з боку міжнародних компаній, що придивляються до українського ринку цифрових активів.

Курс на європейські правила

Окрему увагу привертає й напрям, у якому рухається вся реформа. Як зазначають оглядачі, Україна узгоджує свій підхід із європейським регламентом щодо ринків криптоактивів, відомим як MiCA, який набув чинності в Євросоюзі наприкінці грудня 2024 року. Це вписує українські правила у ширший загальноєвропейський контекст.

Загалом, за наявними планами, повноцінна легалізація криптовалюти та оподаткування доходів від цифрових активів мають запрацювати вже у 2026 році. Якщо ці строки витримають, Україна з ринку, що діяв переважно в сірій зоні, перетвориться на юрисдикцію з прозорими правилами, зрозумілими податками та власним профільним регулятором.