Попри війну та складні погодні умови, аграрії Херсонщини налаштовані не залишити українців без кавунів. На прифронтовій території, де щодня доводиться рахуватися з небезпекою, фермери все ж засіяли цьогоріч понад тисячу гектарів цією баштанною культурою, символічною саме для цього регіону, продовжуючи звичну для себе роботу всупереч обставинам.
Найбільшим викликом для сільського господарства на Херсонщині залишається брак води. Про це розповів заступник начальника Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Толоконіков, наголосивши, що саме дефіцит вологи нині визначає умови, в яких доводиться вирощувати врожай на цих землях.
Ситуацію суттєво ускладнили наслідки руйнування Каховської гідроелектростанції. За словами посадовця, після підриву Каховської ГЕС клімат у регіоні дуже змінився, і тепер на Херсонщині панує постійна посуха, яка прямо впливає на можливості зрошення та на стан баштанних і польових культур.
Незважаючи на ці труднощі, обсяги посівів залишаються значними. Фермери Херсонщини засіяли понад тисячу гектарів кавунів, а також більш як 500 гектарів динь. Такі площі свідчать про те, що місцеві аграрії не згортають баштанне господарство навіть у воєнних умовах і за умов гострої нестачі води.
Попри посуху, в області розраховують на гарний врожай. Водночас аграрії попереджають, що кавуни цьогоріч дозріють трохи пізніше, ніж торік. Це пов'язано з тим, що навесні була холодна пора, яка спричинила невелику затримку у розвитку рослин і відповідно зсунула очікувані терміни збору врожаю.
Самі ж фермери ставляться до цієї затримки спокійно. За їхніми словами, головне, щоб кавуни були, а коли саме вони дозріють, можна й почекати. Такий підхід відображає загальний настрій аграріїв прифронтового регіону, які попри війну, посуху та зруйновану інфраструктуру намагаються зберегти традиційне для Херсонщини баштанництво.